становий — ва, ве, Пр. Становий; приналежний до певного стану … Словник лемківскої говірки
становий — [станови/й] м. (на) во/му/ ноув і/м, мн. ноув і/ … Орфоепічний словник української мови
становий — 1 прикметник суспільно груповий становий 2 прикметник у граматиці становий 1 прикметник вiд: стан частина повіту в царській Росії становий 2 іменник чоловічого роду, істота пристав у царській Росії іст … Орфографічний словник української мови
Становий хребет — власна назва гірська система … Орфографічний словник української мови
СТАНОВЬЕ — СТАНОВЬЕ, становья, род. мн. становий, ср. (обл.). То же, что становище. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
У океана — Уже через месяц, не отыскав следов Ситы и ее похитителя, начало возвращаться воинство с севера, востока и запада. Лишь южный отряд, рассыпавшись широким фронтом, двигался к южной оконечности Индии, омываемой океаном. Но и ему не удалось… … Энциклопедия мифологии
становість — вості, ж. 1) Властивість за знач. становий. 2) Поділ суспільства на стани (див. стан III 6)) … Український тлумачний словник
трипартитум — у, ч. Основний правовий акт Угорщини (початок 16 ст. – 1848 р.); закріплював становий поділ, привілеї дворянства і духовенства, позбавляв селян права переходу … Український тлумачний словник
мораторій — Мораторій, мораторіум: відстрочення платежів за фінансовими зобов язаннями [44 1] відстрочка платежів [20] відстрочка платежів на визначений час по фінансових зобов язаннях [44 2] відстрочка платежів по фінансових зобов язаннях [46 1,46 2;XIX]… … Толковый украинский словарь
становье — становье, род. мн. становий (неправильно становьев) … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
